Надія на вимогливого гостя
Черевики, які зручно носити; лампочки, що дають приємне тепле світло протягом тривалого терміну використання; шампанське, вироблене родовими виноробами з винограду, зібраного у Шампані; шоколад, що складається з какао-бобів; темні окуляри, що захищають очі від сонця, – можна нескінченно перераховувати функцію, що характеризує покликання того чи іншого предмету…
Якщо я правильно розумію, основна функція ресторанів, у першу чергу, – готувати та подавати страви: безпечні, здорові, смачні, дуже смачні. На нашому ринку величезна кількість зубної пасти, яка насправді не чистить зуби, супів, зроблених з глутамінату натрію, журналів, які жодна душа ніколи не читала, та радіостанцій, які ніхто не слухає. Безодня книг, що з друкарні крізь магазини потрапляють у шухляди смерті, підручники, що писалися політиками, і політики, що вчора торгували бензином, і, нарешті, чиновників, які переймаються лише своїм бізнесом, народжують величезну зневіру та хаос…
Величезна кількість ресторанів нагадує мені фруктове дерево з пластмасовими листочками, на яких виростають нейлонові яблучка, і не менша кількість українців силується їх зірвати, сплатити за них й одразу з’їсти. Здається, всі давно змирилися з пакетиками замість чаю, з баночками з пилом замість кави, з крохмалем у пляшечці під назвою «кетчуп» замість помідорів та маскою замість усмішки. Тільки гість зможе виступити суддею та не сплачувати за пластмасу у книзі, чаю, політиці та, нарешті, не розраховуватися за відвертий обман у ресторанах. Тільки гість зможе не розплачуватися, якщо в меню свіжа риба, а на його тарелі лежить щось відмерзле, якщо мікс салатів у меню виявляється в’ялим латуком у житті. Тільки гість зможе виступити рефері між справжніми шефами з великої літери та злодіями у білій формі, що живуть на відкатах та одурюванні. Тільки гість може вибрати місця, де по-справжньому та без зайвого пафосу проявляється істинна гостинність… Саме така, яка розрахована на вимогливого гостя.
Так хочеться бачити у ресторанах людей, що справді полюбляють смачні страви та розуміються на продуктах, на місці шеф-кухарів. Хочеться відвідувати ресторани, в яких окрім гарного інтер’єру з люстрою та маркетингом можна іще поїсти. Хочеться, аби гості ресторанів знали по іменах шеф-кухарів, і особливо тих, які вміють якісно готувати. А ще хочеться, щоб страшна кількість бездарних і ледачих пустоплясів, які називають себе офіціантами, шефами, рестораторами, залишилися нарешті без роботи.
Вся надія тільки на вимогливого гостя.
Спеціально для «100 кращих ресторанів України»