10 заповідей для туриста або як їсти в Одесі

Почну здалеку. Олександр Дюма-батько славився не лише тим що був великим письменником, а й великим кулінаром. Він любив готувати і не меншою мірою їсти. Повірте, він умів це робити. Ключові персонажі його книг успадкували ці риси — вони їли, закушували, куштували і насолоджувалися. А найбільше це робив граф Монте-Крісто. Дюма розвивав своє кулінарне чуття в подорожах, втікач Монте-Крісто теж. Він пробував пасту виключно в Неаполі, плов — в Константинополі, за карі вирушив до Індії, в Китаї їв традиційний суп із гнізда ластівки.

Майже 200 років тому Дюма розповів нам про те, що їжу найкраще їсти там, де її вигадали. Запевняю вас, зараз нічого не змінилося. Паелья — в Іспанії, біф "Веллінгтон" — в Англії, рататуй — у Франції, а фарширована риба — тільки в Одесі, місті, де їжа зведена в ранг релігійного культу.

Як і у будь-якого культу, одеська кухня має свої непорушні правила. Та що там правила! Справжні заповіді. Постарайтеся освоїти їх перед приїздом до Одеси.

Заповідь перша
За одеською їжею їдьте до Одеси. Так, я чув багато про ресторани одеської кухні в різних куточках світу, але сам би туди не пішов.

Заповідь друга
Насолоджуйтесь тюлькою. Заїдайте її "бородинським", пробуйте з молодою картоплею, вимагайте посмажити з неї битки.

Заповідь третя
Коли ви в Одесі, не бажайте іншої кухні, крім одеської.

Заповідь четверта
Не кажіть "баклажани". Говоріть "сині". Так Так саме так. Словосполучення "сині білого кольору" не повинно викликати здивування.

Заповідь п'ята
Мікадо. Запам'ятайте це слово. "Мі-ка-до". Кінчик язика робить два кроки по піднебінню, щоб на останньому складі штовхнутися об зуби. На мою скромну думку, заради мікадо до Одеси можна навіть переїхати. Адже це, без малого, найсмачніший у світі помідор.

Заповідь шоста
Не кажіть, що є бринза краще за одеську. До того ж це неправда. Солона, прісна, гостра, молода та витримана — кульки бринзи на одеських ринках досі залишаються для мене ідеальним прикладом подачі страви.

Заповідь сьома
Ніколи не забувайте, що форшмак — кумир одеситів. Не заперечуйте цей факт. Любіть форшмак. Це модно. Це практично хумус із оселедця.

Заповідь восьма
Полюбіть рибу. Полюбіть її як перше морозиво у дитинстві, як іменинний торт, як чужу жінку. Зрештою, полюбіть її так само сильно, як м'ясо! А вже Одеса покаже вам, що таке засмажена скоринка камбали, хрускіт бичків та філе дунайського оселедця на чорному хлібі.

Заповідь дев'ята
Почитайте одеських кухарів, але пам'ятайте, що жоден бренд-шеф не зможе приготувати смачніший форшмак, ніж одеська бабуся. Багато хто намагався, але всі з тріском провалилися.

Заповідь десята
Якщо раптом ви захотіли готувати ікру із синіх у себе вдома, пам'ятайте, що єдиного правильного рецепту не існує. Скільки варіантів приготування ви знаєте, стільки разів ви — одесит.