Мистецтво стрибати вище голови

Мистецтво стрибати вище голови

Є цитати, які вже затерті до чорних дір. Це не означає, що вони погані – навпаки, дуже вдалі та влучні. Одна з таких – цитата з книги Льюїса Керрола «Аліса в Країні Див»: «Потрібно бігти з усіх ніг, щоб тільки залишатися на місці, а щоб кудись потрапити, треба бігти хоча б удвічі швидше!».
Додам від себе: сьогодні навіть божевільна швидкість бігу не гарантує, що ви кудись потрапите.
Біжать усі, тому й загубитися в цьому натовпі простіше звичайного.
Щоб досягнути амбітних цілей, просто бігти недостатньо –  необхідно стрибати.
Бажано – вище своєї голови.

Стрибайте там, де висять таблички «Не стрибати!».
Стрибайте, коли вам кажуть, що у вас нічого не вийде. Вистрибуйте з червоного океану до синього, та якщо раптом синій набридне – встрибуйте назад.
Стрибайте, не чекаючи, поки чорний лебідь дзьобне вас у п’яту точку. Адже тільки стрибаючи можна поглянути на ситуацію зверху.
Тільки у вільному польоті ми по-справжньому вільні!


Все найцікавіше починається із стрибка – із стрибка у невідомість. Боятися невідомості – значить, відмовляти собі у всьому новому та незвичному.
Можливо, комусь така дієта підходить, але тільки не мені та не моїй команді.
Ми постійно шукаємо нові формати, нові рішення та нові технології. Ми першими, з українських рестораторів, залучили пакети з біорозкладного поліетилену.
Я переконаний, що це стрибок у правильному напрямку. На цих пакетах я вирішив розмістити своє фото у стрибку – як свій особистий символ змін.

У момент стрибка складно виглядати серйозним, але бути серйозним – іще складніше.
Це вам не офіційне фото, з прямою спиною та поглядом, спрямованим у задану точку.
У стрибку ти позбавлений звиклої опори, та спиратися тепер можеш лише на власні сили та харизму, якщо вона, звичайно, є.
Стрибок –  то маленька невагомість, можливість на мить відчути себе супутником Землі.
Це випробування.
Це виклик.
Це різка зміна системи координат.

Стрибайте, друзі!
Не заради рекордів, призових місць чи навіть медалей. А заради того, щоб поглянути на світ під новим кутом зору. Відчути себе, хоч  на секунду, відірваним від землі, відчути себе у хмарах.
І поки ви перебуватимете у польоті, світ унизу, нехай трохи, але все-таки зміниться.
Змінитеся й ви.
Після стрибку нова людина повертається у новий світ.