Ліниві вареники
Звідки насправді до нашої кухні прийшли ліниві вареники, впевнено сказати зараз досить складно. Можливо, вони з’явилися як різновид солодких сирних галушок, популярних не тільки в Україні, але й в Угорщині, Словаччині, Чехії та Польщі. А, може, пан Вільям Похльобкін мав рацію, стверджуючи, що це не зовсім національна, а скоріше ресторанна страва, яка виникла всього-на-всього 80-90 років тому від небажання возитися зі справжніми варениками.
Інгредієнти
На 4 порції:
350 г сиру;
100 г пшеничного борошна;
2 яєчних жовтків;
1 ст. л. цукру;
40 г домашнього вершкового масла;
100 г сметани;
2 ч. л. акацієвого меду;
сіль за смаком.
Процес
- Пропускаємо свіжий жирний сир через сито.
- Розтираємо його в мисці разом із сіллю, цукром, яєчними жовтками до однорідної консистенції.
- Додаємо просіяне борошно, замішуємо тісто.
- Тим часом змішуємо сметану з 2-ма чайними ложками акацієвого меду.
- Тісто поділяємо на 4 частини, кожну з яких розкачуємо руками. Мусять вийти валики завтовшки 2,5 см та довжиною 30 см. Нарізаємо кожен валик шматочками по 1,5 см.
- Утворені ліниві вареники закладаємо в добре посолений окріп.
- Щойно, як вони спливуть, виймаємо шумівкою, викладаємо на тарілку та поливаємо розтопленим вершковим маслом. Подаємо із солодкою сметаною.
це цiкаво
Прихильність одеситів до цієї простої справи споріднює нас з італійцями (ну куди ж без них?). Вочевидь, що gnocchetti di ricotto і наші ліниві вареники мають чимало спільного, хоча «одеські ньоккі» ми їмо тільки на сніданок.